Білоруський часник - потиснем імпортний?
Джерело - газета "Мінська правда", 23 лютого 2012, № 32-33
Щорік до Білорусі імпортується близько 1,1 тисяч тонн часнику. Мабуть, це єдина культура, обсяги виробництва якої на сьогоднішній день в нашій країні (в Білорусії) значно відстають від попиту. Але ситуація незабаром зміниться кардинально: вже в поточному році наша країна планує не лише забезпечити себе цією овочевою культурою, але і почати експортувати її. Мінська область — один з чотирьох учасників реалізації наміченої програми. — Заходи щодо нарощування обсягів виробництва часнику проводяться у виконання протоколу доручень Президента Республіки Білорусь, даних в серпні 2008 року під час робочої поїздки в Гомелську область, — пояснив головний агроном комітету з сільського господарства і продовольства Міноблісполкома Віктор Барашенко. — Доручення виконується за підтримки Мінсільгосппроду, об'єднання «Белсемена» і інституту овочівництва Національної академії наук Білорусі.
У інституті ведеться цілеспрямована робота із створення насінного потенціалу і нарощування посівних площ часнику. У реалізації програми по забезпеченню республіки часником власного виробництва сьогодні беруть участь чотири області, загальна площа посадок складає близько 370 гектарів. На 225 гектарах вирощують зубки, на останніх площах — повітряні цибулини (зростають на часниковій стрілці). Фахівці стверджують, що останній спосіб дуже перспективний: підвищується життєстійкість і продуктивність рослин, а коефіцієнт розмноження збільшується в 10—15 разів. З повітряних цибулин наступного року отримують здоровий посадочний матеріал (зубки) при невисоких витратах, оскільки не потрібне розділення цибулин. З однозубок роком пізніше виростаюсь справжні багатозубкові цибулини.
Так, у філії «Холодон-агро» Дзержінського району, де під часник відведено 14 гектарів, цього року вже отримають зубок. За словами Віктора Барашенко, осінню 2011 року з обласного бюджету були виділені кошти для підтримки сільгоспвиробників, культивуючих часник, надана стартова фінансова допомога деяким фермерським господарствам. Зібрані заявки на придбання в лізинг необхідної техніки як вітчизняного, так і імпортного виробництва:культиваторів, машин для збору цвітоносів, для дроблення головок, оприскувачів, комбайнів для збирання, копачів-валкоукладчиків, саджалок, моносівалок.
Всього цією овочевою культурою було засаджено 77 гектарів. У тому числі: у Борисовськомуі і Логойському районах — по 22 га, Мінському — 17 га, Смольовічському — 5 га, Солігорському — 2 га. Мінська овочева фабрика зайняла часником 9 гектарів. У поточному році планується збільшити обсяги його виробництва ще на 100—120 га. «Всі ці господарства розвиватимуться самостійно за рахунок здобуття власного насіння і розширення площ посівів, — відзначив фахівець.
— Таким чином, в найближчій перспективі повністю забезпечимо Мінську область часником власного виробництва». Декілька господарств стануть елітхозами. Зараз на Мінщині використовується насіння, отримане Гомелською обласною асоціацією виробників плодоовочевої продукції. До речі, на базі цієї організації проводиться і щорічне навчання фахівців і керівників господарств, де займаються вирощуванням часнику.
Харчова цінність цього сільгосппродукту — у високому вмісті білка, вуглеводів, вітамінів, а також кальцію, йоду, фосфору, сірки і інших важливих для здоров'я хімічних елементів. У нім містяться фітонциди і ефірні масла, що додають їжі своєрідний запах і смак, доведені бактерицидні властивості. По хімічному складу часник багатший за цибулю, адже він містить більше вуглеводів, азотистих речовин, мінеральних солей. Норма вжитку часнику складає всього 1 кг на людину в рік.
В той же час це високорентабельна культура (300—400%). Середня врожайність, яку можна отримувати в Мінській області, — 50 ц/га. Нескладно підрахувати: зібравши урожай з 10 гектарів і реалізувавши його по 25 тисяч рублів за кілограм (при товарності 70%), можна виручити 875 млн. крб. А якщо реалізувати додатково насіння повітряних цибулин, вирощене на цій же площі, то виручка складе вже 1,9 млрд. рублів. Така нехитра арифметика не залишає сумнівів: вирощування часнику забезпечить не лише імпортозаміщення, але і принесе ваговий прибуток виробникам.
Жанна ГАВРІЧЕНКОВА.
<< Повернутись назад
