Якість імпортованих в Україну овочів та фруктів
Джерело - Альона Блохтур, «Главком», 27.02.2012 р. -
http://glavcom.ua/articles/6352.html
В Україну щороку завозиться близько 1 мільйона тонн плодоовочевої продукції на суму приблизно 700-800 мільйонів доларів. Так, у 2011-му українці спожили близько 180 тисяч тонн овочів та майже 1 мільйон тонн іноземних фруктів. Нашими імпортерами в основному є Еквадор, Польща, Туреччина, частково Єгипет, в менших об’ємах - Голландія, Іспанія, Італія. Лідерами імпортних фруктів є цитрусові, банани, виноград та ківі, а овочів - томат, огірок, перець та борщовий набір в залежності від українського врожаю.
Але разом з партіями іноземних продуктів в Україну потрапляють і карантинні хвороби та шкідники, серед яких середземноморська плодова муха, яка була виявлена у цитрусових, рак картоплі, золотиста картопляна нематода, картопляна міль, яку тільки в 2010 році встановлено в 128 випадках. «Новинкою» для нас є південноамериканська томатна міль, яка потрапила до нас з іспанськими та нідерландськими помідорами. Експерти запевняють, що ці шкідники безпечні для здоров’я людини, але водночас вони здатні акліматизовуватися та завдавати значних економічних збитків українським аграріям.
Про це в прес-центрі «Главкому» говорили завідуючий відділом зовнішнього карантину Державної служби карантину рослин України, державний інспектор карантину рослин Любов Мельник та експерт плодоовочевого ринку Українського клубу аграрного бізнесу Ігор Стрелюк.
Любов Мельник: «В цьому році зафіксовано один випадок виявлення південноамериканської томатної молі з Туреччини та західний квітковий трипс у зрізі салату із Нідерландів»
З кожним роком обсяги ввезеної на територію України плодоовочевої продукції збільшуються. Так, у 2011 році було ввезено близько 180 тисяч тонн овочів та майже 1 мільйон тонн фруктів.
Найбільшим попитом серед українських споживачів із фруктів користуються цитрусові. В середньому кожного року до України їх завозиться 400 тисяч тонн з Єгипту, Греції, Туреччини та Іспанії, що складає майже 40 % від усього об’єму фруктів. На другому місці по споживанню знаходяться банани, які завозяться з Еквадору та Коста-Ріки, середня кількість імпорту яких складає 250 тисяч тонн в рік. Але у 2009-2010 роках поряд з бананами була завезена велика кількість яблук. У 2009 році – 300 тисяч тонн, у 2010-му - майже 240 тисяч тонн, у 2011-му – 100 тисяч тонн. Основними постачальниками яблук є Греція, Італія, Польща та Іспанія.
За 2011 рік до України було завезено лише 300 тонн баштанних, в той час як у попередні п’ять років цей показник в середньому складав 700 тонн.
Якщо у 2007 році «екзотикою» для споживача були такі фрукти як ківі, помело, нектарини, то у 2011 році їх видовий склад значно урізноманітнився до таких як кумкват, мангостан, гуява, рамбутан.
Незважаючи на те, що такі фрукти як абрикоси, вишні, персики, черешні та сливи є «нашими» культурами, в середньому до України їх завозиться до 50 тисяч тонн. В основному з Іспанії, Італії, Туреччини та Греції.
Якщо проаналізувати динаміку кількості імпортних фруктів за останні 5 років, то їх об’єм майже не змінився і в середньому складав 1 мільйон тонн за рік.
В порівнянні з обсягами ввезених фруктів, кількість овочів значно менша, але аналізуючи динаміку за останні 5 років, можна зробити висновок, що кількість їх зростає з кожним роком. Наприклад, у 2007 році було ввезено на територію України 33 тисяч тонн, а у 2011-му – 180 тисяч тонн. У зв’язку з несприятливими погодно-кліматичними умовами для вирощування овочів, у 2010 році було імпортовано найбільшу кількість овочевої продукції за останні п’ять років - майже 230 тисяч тонн.
Перш за все, слід відзначити зростання імпорту помідорів, ввезених з Туреччини, Єгипту, Іспанії, Греції, Нідерландів. Якщо у 2007 році було завезено 3 тисячі тонн, то у 2011-му - 56 тисяч тонн. «Пік» споживання імпортних помідорів був у 2009 році – 62 тисячі тонн.
У 2008 році лідируюче місце серед овочів зайняла цибуля та часник – 90 тисяч тонн, в той час як у 2007 році було завезено лише 2 тисячі тонн. У 2009 році – 20 тисяч тонн, у 2010-му - 55 тисяч тонн, у минулому році – 30 тисяч тонн. Основними країнами-експортерами були Китай, Нідерланди, Польща та Словенія.
Значно збільшилося і споживання імпортної моркви та столового буряка. У 2007 році було ввезено 800 тонн продукції, у 2008 та 2010 роках більше 30 тисяч тонн, у 2009-му - 7 тисяч тонн, у 2011-му - 10 тисяч тонн.
Найбільшу кількість огірків було ввезено з Туреччини, Нідерландів, Польщі та Іспанії. У 2010 році цей показник становив 16 тисяч тонн, в той час як у 2008-му - 9 тисяч тонн, а у 2007-му - 2 тисячі тонн.
Видовий склад шкідливих організмів, які були виявленні при догляді імпортних фруктів та овочів за п’ять років майже не змінився. Серед шкідників - це перш за все середземноморська плодова муха, яка була виявлена у апельсинах, мандаринах та нектаринах з Єгипту, Кіпру, Іспанії, Польщі, Туреччини, Ізраїлю, Португалії, Греції та Аргентини. Найбільша кількість випадків була зафіксована у 2010 році - 35, а найменша у 2011-му - лише 16. Цей шкідник за сприятливих погодно-кліматичних умов може акліматизуватися та розвиватися в південних регіонах України, що може завдати значних економічних збитків промисловим та приватним садам країни.
До заражених вантажів, в залежності від ступені зараженості, при погодженні з отримувачем вантажу та можливістю проведення заходів щодо локалізації цього шкідника, на території України було застосовано рефрижерацію, тобто утримання плодів у холодному приміщенні протягом певного часу, що призводить до загибелі середземноморської плодової мухи. У випадку неможливості проведення цього заходу вантажі за погодженням з власником та країною-експортером було повернено.
Враховуючи випадки надходження заражених вантажів з Єгипту, у 2010 році Укрголовдержкарантин з метою запобігання занесення на територію України середземноморської плодової мухи, провів роботу з відповідною єгипетською службою щодо застосування відповідних фітосанітарних заходів при імпорті фруктів. Зокрема, цитрусові повинні надходити із зон, вільних від шкідника або проходити рефрижерацію в країні походження.
Найбільшу небезпеку проникнення шкідливих організмів останнім часом спричиняє ввезення пасльонових.
Щорічно у вантажах картоплі з Угорщини, Румунії, Чехії та Нідерландів спеціалісти з карантину рослин виявляють карантинне захворювання - рак картоплі, яке не завдає шкоди здоров’ю людини, але є небезпечним при вирощуванні картоплі. Втрати врожаю від ураженості хворобою можуть сягати 70 %. Збудник раку картоплі поступово розширює свій ареал і в даний час хворобу виявлено на території більше 40 країн світу на всіх континентах.
Останніми роками спеціалістами карантинних лабораторій в імпортній картоплі з Польщі, Нідерландів, Росії та Чехії було виявлено золотисту картопляну нематоду, середня кількість випадків за рік складає 2-3. У 2010 році при виявленні нематоди, заражений вантаж вагою 40 тонн, за згодою власника вантажу було повернено до країни-експортера Польщі. У 2011 році заражену картоплю вагою 20 тонн з Нідерландів, було направлено на технічну переробку вже на території України.
Надзвичайна ситуація склалася протягом травня 2010 року при імпорті помідорів з Туреччини та Сирії, в яких спеціалістами Центральної науково-дослідної карантинної лабораторії та в лабораторіях Державних інспекцій з карантину рослин по Вінницькій, Київській, Чернівецькій, Одеській, Тернопільській областях та місті Києву було виявлено карантинного шкідника - картопляну міль. Всього в 2010 році встановлено 128 випадків виявлення картопляної молі, з них 13 - при імпорті томатів з Сирійської Арабської Республіки та 115 - з Туреччини. Загальна кількість зараженої продукції склала більше двох з половиною тисяч тонн. Відповідно до Закону України «Про карантин рослин» до заражених вантажів застосовувалися такі фітосанітарні заходи як переробка, знезараження та повернення до країни-експортера. При цьому вантажі помідорів було знезаражено у 85 випадках, повернено - у 41 випадку та перероблено у 2 випадках.
Для запобігання ввезення на територію України пасльонових, заражених цим карантинним шкідником були надіслані до Турецької Республіки та Сирійської Арабської Республіки нотифікаційні повідомлення, в яких зазначалося про порушення фітосанітарних вимог України та попереджено, що у випадку подальшого надходження зараженого вантажу вони будуть повернуті до країни-експортера і Україна введе заборону на імпорт пасльонових з цих країн.
У 2010 році 3 червня було введено заборону на ввезення пасльонових з цих країн. Після проведення двосторонніх зустрічей між українською та турецькою сторонами та за результатами вжитих турецькою стороною фітосанітарних заходів у січні 2011 року заборону на ввезення пасльонових з Туреччини було скасовано. Після проведення переговорів з керівництвом та спеціалістами Управління захисту рослин Міністерства сільського господарства та аграрної реформи Сирійської Арабської Республіки щодо подальшого вирішення ситуації відносно імпорту пасльонових до України, а також проведення інспектування цих вантажів сирійська сторона не відреагувала. Відповідно на даний час триває заборона на ввезення пасльонових з Сирії.
Але це відіграло значної ролі на дефіциті імпортних помідорів, ввезених до України. Якщо у 2010 році їх було завезено – 51 тисяч тонн, то у 2011 році – 57 тисяч тонн.
Вперше у 2010 році спеціалістами карантину рослин було виявлено південноамериканську томатну міль у помідорах з Іспанії та Нідерландів у 3 випадках. Даний шкідник не завдає шкоди здоров’ю людини, але є небезпечним для сільськогосподарських рослин родини пасльонових. На даний час південноамериканська томатна міль розповсюджена на всіх континентах. В деяких країнах південноамериканська томатна міль є одним з найнебезпечніших шкідників томатів як у полі так і при зберіганні. Втрати врожаю можуть сягати 50-100%.
Державна служба з карантину рослин України постійно тримає під контролем ситуацію щодо недопущення занесення та розповсюдження шкідливих організмів на території України. Тому при ввезенні імпортних фруктів та овочів ретельно перевіряється кожна партія, відбираються зразки для проведення фітосанітарної експертизи в карантинних лабораторіях. І вже після отримання висновків і підтвердження відсутності карантинних організмів дозволяється використання рослинної продукції на території України.
ІГОР СТРЕЛЮК: «Загалом ми виробляємо 32-34 мільйони тонн плодоовочевої продукції, а імпортуємо - 1,1-1,2 мільйони тонни»
На територію України завозять близько 1 мільйона 100 тисяч тонн плодоовочевої продукції, з року в рік на 100 тисяч менше або більше. Топ-5 фруктів, які завозять: цитрусові, банани, виноград, ківі. До 2010 року в трійку лідерів входило яблуко. В цитрусових мандарини та апельсини в рівній долі, а частка лимонів та інших не така значна. Основні країни, з яких ми імпортуємо – Еквадор, Польща, Туреччина, частково Єгипет, в менших об’ємах Голландія, Іспанія, Італія.
Якщо взяти Топ-5 овочів, то є три культури, які українці традиційно споживають і їх везуть найбільше: томат, огірок і перець. Імпорт борщового набору залежить від дефіциту на Україні. Наприклад, в цьому році, зважаючи на нашу врожайність, імпорт практично відсутній. Зазвичай в лютому ми їмо молоду єгипетську картоплю, а в цьому році про неї ще не згадували, тому що є гарний врожай української.
В грошах приблизно 700-800 мільйонів доларів завозиться імпортної продукції і з року в рік динаміка однакова.
Гарні новини для українського ринку. За останні три роки українці стали їсти менше імпортного яблука. Загальний обсяг ринку споживання яблука є 400-450 тисяч тонн. Ще в 2009-му частка імпортного яблука була 250 тисяч тонн, українського - 100-120. В 2010-му ми їли 250 тисяч тонн українського яблука і 180 тисяч імпортного, а в 2011-му – ми імпортували і їли імпортного яблука 96 тисяч тонн, в той час як українського - 300 тисяч тонн.
За останніх п’ять років розвиток плодоовочевого сектору дуже гарний, іде гарне інвестування, розвивається інфраструктура, український рітейл та мережі супермаркетів вже поступово звикають до нашого продукту. З імпортною продукцією цікаво працювати в першу чергу рітейлу і мережам супермаркетів, тому що ця продукція зайшла, вивантажилася, вона вже відкалібрована, помита, допрацьована, поставив на прилавок – і продавай. З українською продукцією поки що не все так гарно, але з кожним роком її доля у вітчизняному рітейлі збільшується.
Щодо американської мухи, молі, тлі скажу, що всі українці говорять про те, що корисніше їсти яблуко з черв’ячком. Я не говорю про те, що імпортна продукція має заходити із шкідниками, але казати, що це якась надзвичайна ситуація і щось страшне, не варто.
ЯКИЙ ВІДСОТОК ІМПОРТУ В ТИХ ОВОЧАХ ТА ФРУКТАХ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИРОЩУВАТИСЯ В УКРАЇНІ?
ІГОР СТРЕЛЮК: В цьому році Україна зібрала близько 24 мільйони тонн картоплі, 1 мільйон 600 тисяч тонн капусти, близько 900 тисяч тонн моркви. По виробництву борщового набору ми на одному з перших місць в Європі. Але проблема в тому, що цю продукцію виробляють в приватних господарствах, а доля професіоналів є незначною. Із середнього об’єму виробленої картоплі 20 мільйонів тонн тільки 600 тисяч виборені професіоналами, урожайність їх така ж, як у Європі. Українському рітейлу потрібно біля 2 мільйонів тонн. Є 600 тисяч, а де брати ще 1,4 мільйони? Починаємо закуповувати в населення. Але ми ж самі чомусь не дуже хочемо в супермаркеті гребтися, щоб вибрати кращу картоплю. Ми хочемо зайти, взяти і піти. Через це у нас присутня доля імпорту, і перш за все в мережах супермаркетів.
В середньому ми виробляємо 20 мільйонів тонн картоплі, біля 8 мільйонів тонн овочів і біля 4 мільйонів тонн фруктів. Загалом ми виробляємо 32-34 мільйони тонн плодоовочевої продукції, а імпортуємо - 1,1-1,2 мільйони тонни, що становить лише 32-гу частину виробленого. Виробляємо ми гарно, але наступним етапом є навчитися цю продукцію допрацьовувати, зберігати та робити маркетинговий крок. Коли ми навчимося доводити цю продукцію до споживача в належному вигляді, то зможемо повністю забезпечити себе вітчизняною продукцію, для імпорту залишиться тільки та продукція, як у нас не росте.
Ми можемо зберегти на повний сезон тільки яблука, решта фруктів у нас сезонні. На фруктовому ринку в зимовий період 30% вітчизняної продукції, 70% - імпортної. В той час як овочевої ми маємо 90% своєї, і тільки 10% - імпортної.
Прозвучав коментар з приводу збільшення частки імпортного тепличного томату. Є декілька причин цього. По-перше, подорожчав газ, тому тепличники скорочують об’єми під томатами і переходять на огірок. В найближчі два-три роки частка імпортного томату зростатиме.
ХТО ПЕРЕВІРЯЄ ЯКІСТЬ ІМПОРТНИХ ФРУКТІВ?
ЛЮБОВ МЕЛЬНИК: Державна фітосанітарна служба перевіряє імпортні фрукти та овочі на наявність карантинних організмів – карантинних шкідників, хвороб, нематод та бур’янів.
Лабораторіями забезпечена кожна область України та деякі міста. Кожна партія продукції, яка ввозиться на територію України, проходить фітосанітарний контроль: інспектор досліджує партію, відбирає зразки, запечатує та кладе у сейф пакети, ці зразки доставляються в лабораторію, і тільки за результатами експертизи дозволяється використання цієї продукції.
ЯКІ ВИПАДКИ ІЗ ШКІДНИКАМИ БУЛИ ЦЬОГО РОКУ?
ЛЮБОВ МЕЛЬНИК: Один випадок виявлення південноамериканської томатної молі з Туреччини (вага зараженої партії становила 19 тонн) і західний квітковий трипс у зрізі салату із Нідерландів.
УКРАЇНА ЕКСПОРТУЄ ЯКІСЬ ОВОЧІ ТА ФРУКТИ?
ІГОР СТРЕЛЮК: Для нашого експорту відкритий сьогодні тільки один ринок – це Росія і країни пострадянського простору. Менше стали везти в Прибалтику. В Росію ми експортуємо яблука, в сезон - черешню та сливу, по потребі борщовий набір. На сьогодні в Євросоюз ми не веземо нічого, але час від часу є спроби вивезти туди наші баштанні.
ПРОГНОЗ ЦІН НА НОВИЙ ВРОЖАЙ ОВОЧІВ, ЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, ЩО Є ВЕЛИКІ ЗАЛИШКИ, І ФРУКТІВ, ЗВАЖАЮЧИ НА МОРОЗИ.
ІГОР СТРЕЛЮК: Перша молода картопля та капуста буде по 10-12 гривень - це приблизно рівень минулого року, але ця ціна досить швидко впаде. Виробники, звичайно, можуть тримати ціну, але якщо решта картоплі коштує 2 гривні, а ця по 12, то її менше будуть купувати. Тому виробники самі будуть зацікавлені опустити ціну на 5-6 гривень, щоб збільшити об’єм продаж.
Якщо в тому році всі насіннєві компанії говорили, що вони вже все продали, то на сьогодні ще триває реалізація. Це говорить про те, що люди спочатку думають, скільки посадити і вивчають ринок. Овочів буде посаджено менше, повернуться об’єми продукції 2009-2010 років: картоплі – 18 мільйонів тонн, капусти – 1,3 мільйона тонн, моркви – 600-700 тисяч.
По ягідним кісточковим на сьогодні критична ситуація, тому що були досить високі морози, зокрема, на півдні, де найбільше насаджень. Якщо критична точка для кісточкових «мінус» 20 градусів, і кожен градус нижче – це втрата як мінімум 1% врожаю, то в Криму були рекорди – «мінус» 33 градуси. На сьогодні можна говорити, що ми втратили десь 80-90% урожаю кісточкових. Скоріше за все у нас збільшиться їх імпорт, традиційно приєднається Туреччина, яка до нас везе черешню і абрикоси. Крім того, персик та абрикос – це Греція, Італія, Іспанія. Ціни відповідно збільшаться. Про яблука говорити ще зарано, тому що бруньки починають оживати в березні.
КОЛИ З’ЯВИТЬСЯ УКРАЇНСЬКА РАННЯ ПРОДУКЦІЯ?
ІГОР СТРЕЛЮК: Продукція з промислових скляних теплиць починається в березні - це перші огірок та томат. А рання продукція з плівкових теплиць або із застосуванням агроволокна починається з 10-15 квітня – це редиска, зелена цибуля, ближче до травня – огірок.
ЧОГО НЕ ВИСТАЧАЄ НАШИМ ВИРОБНИКАМ ДЛЯ ТОГО,ЩОБ ПОКРИТИ СПОЖИВЧІ ПОТРЕБИ ВІТЧИЗНЯНОЮ ПРОДУКЦІЄЮ?
ІГОР СТРЕЛЮК: П’ять років тому ми говорили про те, що не вистачає сховищ, технологічних машин для доопрацювання. В період з кінця 2009 року професійні виробники уже забезпечили себе і сховищами, і технологічними моментами. Не вистачає лише часу, бо вже з кожним роком з’являється більше професіоналів, які приходять на цей ринок не на один-два роки заробити гроші і піти, а які приходять цей ринок розвивати.
ІМПОРТОВАНІ ЯБЛУКА ЛЕЖАТЬ В ХОЛОДИЛЬНИКУ І НАВІТЬ НЕ ЗМОРЩАТЬСЯ, ЧИ НЕ ОЗНАЧАЄ ЦЕ, ЩО ВОНИ "НАПІЧКАНІ" ХІМІКАТАМИ? ЧИ НЕ ШКОДЯТЬ ВОНИ ЗДОРОВ’Ю?
ІГОР СТРЕЛЮК: Ця вся продукція іде з Європи, Америки. Інноваційні технології по зберіганню та опрацюванню не стоять на місці, і у кожного виробника стоїть завдання дати довше життя своїй продукції. Ця продукція їде не тільки до нас, а і по всьому світу. Питання в тому, чим обробляють. Якщо продукція газується, додають СО2 чи інший газ, то при термічній обробці верхнього шару чи його знятті цей захисний шар буде зруйновано і це яблуко, виноград чи суниця будуть готові для споживання. При цьому задумайтеся, чи кориснішою є продукція, яка вирощується в населення? Чи контролює хтось бабку в селі, скільки вона кинула селітри і скільки разів вона обробила ту картоплю?
<< Повернутись назад
